На сайт

 

   

1 292 29

   

В. Індивідуальні розділи програми навчання Опис індивідуальних розділів (навчальних програм дисциплін)ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН, ЧИТАННЯ ЯКИХ ЗАБЕЗПЕЧУЄ КАФЕДРА СПЕЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ підготовки «Магістр» за спеціальністю 8.03010201. Психологія. Псих

Деталі

 

 

1. Методологія і методи спеціальних психолого-педагогічних досліджень

2. Психологія з методикою викладання

3. Соціокультурні основи спеціальної психології

4. Порівняльна психологія

5. Психолінгвістика

6. Нейропсихологічний супровід процесів розвитку

7. Психофізіологія і психогігієна

8. Психологія залежної поведінки

9. Психологія дітей з комбінованим дефектом

10. Психокорекція шкільної дезадаптації

11. Психологічна допомога в екстремальних ситуаціях

12. Психологічний супровід сімей, які виховують дітей з вадами психофізичного розвитку

Назва дисципліни: «Методологія і методи спеціальних психолого-педагогічних досліджень»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.1.1.4.

Опис дисципліни: методологія спеціального психологіо-педагогічного дослідження: поняття, завдання, рівні та функції. Методологічні принципи наукового дослідження. Логіка побудови спеціального психолого-педагогічного дослідження. Актуальність теми спеціального психолого-педагогічного дослідження. Поняття наукової проблеми, її постановка та формулювання. Об'єкт та предмет дослідження. Постановка мети дослідження. Зміст гіпотези дослідження, її висунення та обгрунтування.  Постановка завдань спеціального психолого-педагогічного дослідження. Вибір методів дослідження. Розробка методики дослідження. Обробка та інтерпретація отриманих результатів. Метод наукового пізнання: сутність, зміст, функції та основні характеристики. Класифікація методів наукового пізнання. Класифікація методів спеціальних психолого-педагогічних досліджень. Емпіричні методи спеціальних психолого-педагогічних досліджень.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-       базові уявлення про методологію та методи психологічного дослідження;_принципи та поняттєво -категоріальний апарат психологічного дослідження;

-       базові уявлення про організацію та зміст психологічного дослідження;

-       здатність організовувати та проводити психологічне дослідження;

- здатність обробляти, інтерпретувати та оформлювати результати психологічного дослідження.

  1. Бочелюк В.Й. Методика та організація наукових досліджень із психології: Навч. пос. / В.Й.  Бочелюк, В.В. Бочелюк. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 360 с.
  2. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.
  3. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 3-тє вид., стереотип. – К.: Либідь, 1997. – 632 с.
  4. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. – 4-те вид., стереотип. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.
  5. Тютюнник В.И. Основы психологических исследований: Уч. пособ. / В.И. Тютюнник. – М.: УМК «Психология», 2002. – 208 с.
  6. 1.Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2004.
  7. 2.Валеев Г.Х. Методология и методы психолого-педагогических исследований: Учебное пособие для студентов.– Стерлитамак: Стерлитамак. гос. пед. ин-т, 2002.
  8. 3.Георгиевский А.С. Методология и методика научно-исследователь­ской работы. — М.: Наука, 1982.
  9. 4.Герасимов Н.Г. Структура научного исследования. — М., 1985.
  10. 5.Домицкевич С.А. Методы научно-психологических исследований в дефектологии. Иркутск, 1983.
  11. 6.Дружинин В.Н. Структура и логика психологического исследования. – М., 1994.
  12. 7.Кохановский В.П. Философия и методология науки. — М., 1999.
  13. 8.Методы исследования в психологии / Под ред. Т В. Корниловой. —М., 1998.
  14. Образцов П.И. Методы и методология психолого-педагогического исследования. — СПб.: Питер, 2004.
  15. Скалкова Я. Методология, методы педагогического исследования / Пер. с чешек. — М., 1989.

Мета та завдання: формування знань, вмінь та навичок в області організації та проведення спеціальних психолого-педагогічних досліджень; формування знань, що стосуються основ методології, методів та наукових понять спеціальних психолого-педагогічних досліджень; формування практичних навичок і вмінь застосування наукових методів в ході спеціального психолого-педагогічного дослідження, а також розробки програми та методики його проведення.

Бібліографія:

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна нормативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (професійно-педагогічна підготовка)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Найдьонова Ганна Олександрівна – кандидат психологічних наук.

Тривалість:

Семестр: 9. Кількість кредитів: 1,5.

На вивчення дисципліни відводиться 54 години, з яких 20 годин – аудиторних: з них 8 годин лекційних, 6 годин практичних занять, 6 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 34 години.

Кількість годин на тиждень: 2,5.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні та лабораторні заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint), пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

4) Методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум, співбесіда, залік;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат, есе;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – залік.

Назва дисципліни: «Психологія з методикою викладання»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.1.1.5.

Опис дисципліни: предмет, мета і завдання методики викладання психології. Цілі викладання та принципи навчання. Психологія як наука і навчальна дисципліна, організація та зміст викладацької діяльності. Системи, види і типи занять, основні форми і методи навчання. Контроль знань, навичок і вмінь з психології. Види навчальних занять і методика їх проведення. Методичні аспекти підготовки до лекції та її проведення. Підготовка і проведення семінарського заняття з психології. Підготовка, організація і проведення практичного та лабораторного заняття. Екскурсія, гра. Самостійна робота студентів. Консультація до заліків, іспитів і проходження практики. Методичні рекомендації з підготовки окремих тем з психології.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-         мати комплексне знання про людину як біосоціопсихокосмічну істоту, основні методологічні підходи і принципи дослідження психіки людини, психологічні закономірності виховання, навчання, розвитку особистості на всіх стадіях онтогенезу; вплив середовища на процеси соціалізації та індивідуалізації особистості, цілі, завдання, зміст і принципи професійної діяльності психолога;

-         знати суттєві ознаки особистості як педагогічного феномену, основні фактори, що впливають на її формування і розвиток; особливості національної системи виховання, шляхи її реалізації у педагогічній практиці;

-         знати специфіку виховного процесу як педагогічного явища, його закономірності, особливості організації в різних типах освітніх закладів;

-         вмітианалізувати педагогічні явища та процеси, пояснювати їх сутність, аргументуючи власну точку зору з позиції науки;

-         володіти гіпотетико-дедуктивним способом мислення, мати розвинене словесно-логічне мислення, вміти вживати складні синтаксичні конструкції в мовленні, вміти правильно і логічно висловлювати свої думки тощо.

  1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: 1990.
  2. Бех І. Д. Виховання особистості: у 2-х кн. – К.: Либідь,
  3. Вишневський О.І. та ін. Теоретичні основи педагогіки: курс лекцій / за ред.О. Вишневського. – Дрогобич: Відродження, 2001.
  4. Выготский Л.С. Психология. – М.: Изд-во ЭКСМО -Пресс, 2000. – 1008 с. (Серия «Мир психологии»).
  5. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. – К.: НДПУ, 1990.
  6. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. — М.: Высш. шк., 1980.
  7. Бадмаев Б. У. Методика преподавания психологии. — М.: Владос, 1999.
  8. Гомезо М. В., Дошашенко И. А. Атлас по психологии. — М.: Просвещение, 1986.
  9. Загальна, вікова і педагогічна психологія: Практикум / За ред. проф. Д. Ф. Ніколенко. — К., 1980.
  10. Карандашев В. Н. Методика преподавания психологии. — М.: Питер, 2005.
  11. Ляудис В. Я. Методика преподавания психологии. — М., 2000.
  12. Практические занятия по психологии / Под ред. проф. А. В. Петровского. — М.: Просвещение, 1972.
  13. Пырев Г. Д. О преподавании детской и педагогической психологии // Вопр. психологии. — 1958. — № 2.
  14. Семиченко В. А. Пути повышения эффективности изучения психологии. — К.: Магистр-с, 1997.
  15. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности. — М., 2001.
  16. Туриніна О. Л. Практикум з психології. — К., 2007.

Мета та завдання: забезпечити методичну підготовку психолога-магістра як майбутнього викладача; передати необхідні знання про специфічні особливості навчального предмета як об’єкта професійної діяльності, озброїти інструментарієм організації ефективного навчання психології, сформувати необхідні навички і вміння з підготовки і проведення різних видів навчальних занять.

Бібліографія:

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна нормативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (професійно-педагогічна підготовка)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Супрун Дар’я Миколаївна – кандидат психологічних наук, доцент.

Тривалість:

Семестр: 10. Кількість кредитів: 3.

На вивчення дисципліни відводиться 108 годин, з яких 45 годин – аудиторних: з них 22 години лекційних, 10 годин практичних занять, 13 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 63 години.

Кількість годин на тиждень: 4,5.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція), пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум, співбесіда, залік;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат, есе;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – залік.

Назва дисципліни: «Соціокультурні основи спеціальної психології»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.1.1.6.

Опис дисципліни: поняття культури. Розуміння соціокультурних та філософських основ спеціальної психології. Соціокультурні особливості історичного розвитку ставлення до осіб з обмеженими можливостями в світі та в Україні. Сучасний процес соціокультурного включення і адаптації осіб з обмеженими можливостями у суспільне середовище. Соціокультурні потреби осіб з обмеженими можливостями: інтеграція, інклюзія, реабілітація та адаптація. Територіальні особливості інтеграції осіб з обмеженими можливостями: психологія міста, психологія села.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-         комплексне знання про людину як біосоціопсихокосмічну істоту, основні методологічні підходи і принципи дослідження психіки людини, психологічні закономірності виховання, навчання, розвитку особистості на всіх стадіях онтогенезу; вплив середовища на процеси соціалізації та індивідуалізації особистості, цілі, завдання, зміст і принципи професійної діяльності психолога;

-            знання основних психологічних теорій розвитку в зарубіжній і вітчизняній психології; передумови й умови психічного розвитку; взаємозв'язок психічного розвитку, діяльності, спілкування й навчання; вікову періодизацію психічного розвитку;

-           розуміння складності і неоднозначності процесів психологічного розвитку людини як культурно-історичного суб'єкта, різноманіття його суб'єктивного світу;

-           знати сучасні технології спеціальної психологічної роботи з різними віковими групами дітей в різних соціально-педагогічних ситуаціях; практичні основи прогнозування, проектування, моделювання професійної діяльності;

-           володіти способами, прийомами, видами психологічної діагностики та корекції, психологічного супроводу та консультування особистості і малої групи в психолого-педагогічному процесі; застосовувати отримані знання в своїй діяльності;

-           вступати в контакти з різними людьми, встановлювати професійні відносини, здійснювати індивідуальний підхід до людей зі специфічними проблемами, співпрацювати, вступати в ділові контакти, створювати атмосферу комфортності, доброзичливості; викликати довіру у клієнтів; дотримуватись такту та конфіденційності в роботі; спонукати людину до дії, творчості; впливати на спілкування, відносини між людьми в мікросоціумі, правильно сприймати і враховувати критику;

-           вміти вивчати особистість та її мікросоціум, ставити психологічний діагноз, аналізувати конкретні життєві ситуації клієнта, передбачати і попереджати життєві кризи; прогнозувати кінцевий результат професійної діяльності; аналізувати отримані результати у відповідності з вихідними даними; аналізувати недоліки своєї професійної діяльності, досвід і практику роботи інших спеціалістів;

-           виявляти резервні можливості особистості, відкривати позитивне в людині і організовувати процес самодопомоги; навчати повсякденним соціальним навичкам, стимулювати позитивні прояви, гуманізм, милосердя  у відносинах; впливати на клієнта засобами психологічних технік.

  1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М.,
  2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: 1990.
  3. Бурлачук А.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб. – К., 1995.
  4. Выготский Л.С. Психология. – М.: Изд-во ЭКСМО -Пресс, 2000. – 1008 с. (Серия «Мир психологии»).
  5. Кабанов М. М., Личко А. Е., Смирнов В. М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л., 1983.
  6. Крайг Грейс. Психология развития. – СПб.: Питер, 2001.
  7. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. – К., 1999.
  8. Коул М. Культурно-историческая психология: Наука будущего / Майкл Коул. Пер. с англ. – СПб.: Когито-Центр, 1997. – 432 с.
  9. Сорокин В.М. Специальная психология : Учебн. пособие / Под науч. ред. Л.М. Шипицыной. – СПб.: Речь, 2003. – 216 с.
  10. Тарасун В. Філософські та соціокультурні засади спеціальної освіти / Валентина Тарасун [Текст] // Дефектологія : Науково-методичний журнал. – 2004. - №3. – С. 2 – 6.
  11. Трубина Е. Город в теории: опыты осмысления пространства / Елена Трубина. – М.: Новое литературное обозрение, 2011. – 520 с.
  12. Шацька Б. Минуле – пам’ять – міт / Барбара Шацька. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2011. – 248 с.

Мета та завдання: розкриття соціокультурних закономірностей, механізмів ставлення та громадської думки щодо дітей та осіб інших вікових категорій з порушеннями розвитку; поглибити знання про предмет, основні поняття, цілі, задачі спеціальної психології; розкрити становлення соціальної психології в соціокультурному контексті; ознайомитись з історичним становленням вивчення особливостей психічного розвитку дітей з обмеженими можливостями; розкрити світоглядне бачення проблеми патології, обмежених можливостей, інвалідності, дизонтогенезу та норми.

Бібліографія:

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна нормативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (професійно-педагогічна підготовка)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Погорільська Наталія Іванівна – кандидат психологічних наук.

Тривалість:

Семестр: 9. Кількість кредитів: 1,5.

На вивчення дисципліни відводиться 54 години, з яких 20 годин – аудиторних: з них 8 годин лекційних, 6 годин практичних занять, 6 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 34 години.

Кількість годин на тиждень: 2,5.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція), пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум, співбесіда, залік;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат, есе;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – залік.

Назва дисципліни: «Порівняльна психологія»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.1.2.9.

Опис дисципліни: предмет, завдання, методологія порівняльної психології. Загальна характеристика психічної  діяльності тварин і людей. Вроджена і набута поведінка. Мотивація діяльності. Індивідуальна пам’ять і научіння тварин. Елементарне мислення тварин. Розвиток психічної діяльності тварин в онтогенезі. Основні форми поведінки. Репродуктивна поведінка. Організація угруповань тварин. Комунікативна поведінка. Еволюція психіки та антропогенез. Шлях до людини: роль середовища і поведінки. Порівняльна морфологія поведінки.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-         мати комплексне знання про людину як біосоціопсихокосмічну істоту, основні методологічні підходи і принципи дослідження психіки людини, психологічні закономірності виховання, навчання, розвитку особистості на всіх стадіях онтогенезу; вплив середовища на процеси соціалізації та індивідуалізації особистості, цілі, завдання, зміст і принципи професійної діяльності психолога;

-         узагальнено психологічно мислити, що передбачає наявність аналітичних, прогностичних, проективних та рефлексивних умінь;

-         знаходити в психологічній теорії положення, висновки, закономірності, правильно діагностувати психологічне явище, знаходити  способи оптимального вирішення психологічних завдань.

1. Выготский Л.С. Психология. – М.: Изд-во ЭКСМО -Пресс, 2000. – 1008 с. (Серия "Мир психологии").

2. 3анков Л.В. Обучение и развитие. – М., 1975.

3. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2001.

4. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. – К.: НДПУ, 1990.

Мета та завдання:розкрити процеси розвитку психіки у філо- та онтогенезі, а також питання щодо біологічних передумов антропогенезу; сформувати знання з наукового розуміння загального процесу становлення та розвитку психіки, проблеми біологічного і соціального в поведінці, ролі біологічних детермінант у психіці; підвищити професійну компетентність, усвідомити загальні та принципові відмінності у відображенні навколишнього світу, поведінки на різних рівнях філогенезу, якнайповніше розуміти передумови виникнення людської свідомості.

Бібліографія:

  1. Бондаренко Л. Й. Основные этапы человеческого сознания. — К.: Вища шк., 1979.
  2. Вопросы зоопсихологии, этологии и сравнительной психологии / Под ред. К. З. Фабри. — М.: Мир, 1975.
  3. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д.: В 3 т. / Биология. — М.: Мир, 1990.
  4. Дьюсбери Д. Поведение животных. — М.: Мир, 1982.
  5. Зорина З. А., Полетаева И. И. Зоопсихология. Элементарное мышление животных. — М., 2001.
  6. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. — М., 1981.
  7. Правоторов Г. В. Зоопсихология для гуманитариев. — Новосибирск, 2001.
  8. Сравнительная психология: Хрестоматия. — СПб.: Питер, 2004.
  9. Тинпберген Н. Поведение животных. — М.: Мир, 1973.
  10. Туриніна О.Л., Сердюк Л.З. Порівняльна психологія. — К.: МАУП, 2005.
  11. Фабри К. З. Основы зоопсихологии. — М., 1976.
  12. Шовен Р. Поведение животных. — М.: Мир, 1972.
  13. Яблоков А. В. Актуальные проблемы биологической науки. — М.:
  14. Просвещение, 1984. 

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна нормативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (науково-предметна підготовка)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Шиловська Олена Миколаївна – кандидат психологічних наук, доцент;

Качаненко Ірина Василівна – асистент.

Тривалість:

Семестр: 10. Кількість кредитів: 2.

На вивчення дисципліни відводиться 72 години, з яких 30 годин – аудиторних: з них 10 годин лекційних, 4 години практичних занять, 8 годин лабораторних занять, 8 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 42 години.

Кількість годин на тиждень: 3.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні та лабораторні заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint), пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат, есе;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – екзамен.

Назва дисципліни: «Психолінгвістика»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.1.2.10.

Опис дисципліни: предмет, об’єкт, основні напрямки психолінгвістики. Історія психолінгвістики. Проблема розуміння повідомлення. Психолінгвістичні концепції процесів сприймання й декодування мовлення. Причини труднощів у сприймання та розумінні текстів. Помилки при  сприйманні та породження повідомлення. Методи експериментального дослідження у психолінгвістиці. Значення слова та смисл висловлювання. Денотативне й конотативне значення. Вплив конотацій на ставлення адресата до висловлювання. Психолінгвістика та соціум. Комунікаційний акт та його учасники. Мовна особистість. Зв'язок мовної діяльності з біографією індивіда. Особистісний смисл. Психолінгвістичні концепції породження мовлення. Особливості внутрішнього мовлення. Текст як комунікативна та інформаційна цілісність. Програми та алгоритми текстів. Вплив архетипичних уявлень на сприймання текстів. Роль підсвідомості у заміщенні суб’єктивно значущої інформації на нейтральну. Роль стереотипів, жанрів, ситуацій у сприйманні текстів.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-         мати комплексне знання про людину як біосоціопсихокосмічну істоту, основні методологічні підходи і принципи дослідження психіки людини, психологічні закономірності виховання, навчання, розвитку особистості на всіх стадіях онтогенезу; вплив середовища на процеси соціалізації та індивідуалізації особистості, цілі, завдання, зміст і принципи професійної діяльності психолога;

-    базові знання з української мови, лінгвістики; знання норм сучасної української літературної мови, техніки усного і писемного мовлення;

-          базові уявлення про сучасну концепцію риторики, яка пов’язана з формуванням свідомої світоглядної позиції та компонентним володінням предметом аргументації;

-         володіти гіпотетико-дедуктивним способом мислення, мати розвинене словесно-логічне мислення, вміти вживати складні синтаксичні конструкції в мовленні, вміти правильно і логічно висловлювати свої думки тощо.

  1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: 1990.
  2. Выготский Л.С. Психология. – М.: Изд-во ЭКСМО -Пресс, 2000. – 1008 с. (Серия «Мир психологии»).
  3. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. – К.: НДПУ, 1990.
  4. Тєлєжкіна О.О. Українська мова: навч.-практ. довідник. – К.: Ранок, 2010.
  5. Выготский Л.С. Мышление и речь // Выготский Л.С. Собр. соч. В 6 томах. – Т. 2. – М., 1982. – Глава 7. «Мысль и слово».
  6. Психолингвистика: Учебник для вузов / [подгот.: И.В. Королева и др.]; под ред. Т.Н. Ушаковой. – (Современное образование). М.: PerSe, 2006.
  7. Горелов И.Н. Основы психолингвистики / И.Н.Горелов К.Ф. Седых. – М., 1997.
  8. Глухов В.П. Основы психолингвистики: учеб. пособие для студентов педвузов. – М.: Астрель, 2005.
  9. Линдсей П. Переработка информации у человека / П. Линдсей, Д.Норман / Пер. с англ. под ред. и с предисл. А.Р. Лурия. –М.: Мир, 1974.
  10. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации.– М.: Наука, 1982.
  11. Лурия А.Р. Язык и сознание: [Курс лекций, прочит. на  фак. психологии МГУ]. – 2-е  изд. – М.: Изд-во МГУ, 1998.
  12. Калмикова Л.О.  Психологія мовлення і психолінгвістика: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Л.О.Калмикова, Г.В.Калмиков, І.М.Лапшина, Н.В.Харченко. – Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький пед. ін- т, 2008.
  13. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики: учеб. для студентов вузов по специальности "Психология". – 2-е изд., испр. – М.: Смысл: Academia, 1999.
  14. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику: Курс лекций.– Л.: Изд-во ЛГУ, 1989.

Мета та завдання: розкриття психічних процесів, які лежать в основі утворення і сприймання мовлення, розуміння механізмів впливу на свідомість та поведінку людини за допомогою мовлення; формування навичок аналізу змісту та складових текстових повідомлень; вивчення основ аналізу повідомлення на природній мові, які дають можливість виявити особливості ціннісно-мотиваційної сфери індивіда та психологічні проблеми індивіда.

Бібліографія:

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна нормативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (науково-предметна підготовка)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Супрун Дар’я Миколаївна – кандидат психологічних наук, доцент.

Тривалість:

Семестр: 10. Кількість кредитів: 2.

На вивчення дисципліни відводиться 72 години, з яких 25 годин – аудиторних: з них 8 годин лекційних, 4 години практичних занять, 6 годин лабораторних занять, 7 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 47 годин.

Кількість годин на тиждень: 2,5.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні та лабораторні заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція), пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум, співбесіда, залік;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат, есе;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – залік.

Назва дисципліни: «Нейропсихологічний супровід процесів розвитку»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.1.2.11.

Опис дисципліни: визначення нейропсихології як науки, їїмета, задачі, об’єкт дослідження. Теорія системної динамічної локалізації вищих психічних функцій. Методи дослідження в нейропсихології. Методи нейропсихологічного обстеження. Особливості обстеження дітей дошкільного та шкільного віку.Сенсорні та гностичні розлади аналізаторних систем. Симтокомплекси та методи обстеження агнозій. Корекція агнозій різної етіології. Розлади уваги та пам’яті при локальних ураженнях, нейропсихологічна діагностика та корекційна робота. Особливості рухових розладів при різних мозкових розладах.Нейропсихологічна діагностика рухових порушень. Корекція рухових розладів на різних рівнях мозкової організації.Структурно-системні порушення мовлення. Методи відновлення мовленнєвих порушень.Особливості розладів мислення у дітей при локальних і дифузних ураженнях мозку. Відновлення вербально-логічного і наочно-образного мислення.Нейропсихологічні синдроми емоційно-вольових і особистісних розладів. Нейропсихологічний аналіз розладів свідомості. Діагностика та корекційна робота нейропсихологічних порушень поведінкової та емоційно-вольової сфери. Нейропсихологічні синдроми порушеного розвитку.Основи нейропсихологічного супроводу процесів розвитку дітей. Організація  та проведення нейропсихологічного діагностики в системі комплексного супроводу дітей з відхиленнями в розвитку

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-       базові знання анатомії та фізіології нервової системи людини;

-       сучасні уявлення про особливості виникнення, перебігу порушень у психічній діяльності та особистості дітей і основні методи їх діагностики та корекції;

-       - володіння методами діагностики та корекції порушень у психічній діяльності та особистості дітей.

  1. Атлас. Нервная система человека. Строение и нарушения: (под ред. В.М.Астапова и Ю.В.Микадзе). – М., 2001.
  2. Симерницкая Э.Г. Мозг человека и психические процессы в онтогенезе. – М., 1985
  3. Шипицына Л. М. Комплексное сопровождение детей дошкольного возраста. – СПб.: Речь, 2003.
  4. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология: Руководство для врачей и клинических психологов /  В.М. Блейхер, И.В. Крук, С.Н. Боков. — М.: Изд-во Моск. психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2002. – 512 с. (Серия «Библиотека психолога»).
  5. Зейгарник Б.В. Патопсихология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – 2-е изд., стереотип. – М.: Академия, 2003. – 208 с.
  6. Атлас. Нервная система человека. Строение и нарушения: (под ред. В.М.Астапова и Ю.В.Микадзе). – М., 2001.
  7. Вассерман Л.И., Дорофеева С.А., Меерсон Я.А. Методы нейропсихологической диагностики. – СПб., 1997.
  8. Выготский Л. С. Психология и учение о локализации психических функций // Собр. соч.: В 6 т. — М.: Педагогика, 1982. — Т. 1.
  9. Галецька І.І. Основи нейропсихології: навч. посіб. – Львів, 2003.
  10. Григорьев В.Н., Ковязина М.С., Тхостов А.Ш. Когнитивная нейрореабилитация больных с очаговыми поражениями головного мозга. – М.: УМК «Психология», 2006.
  11. Сиротюк А.Л. Нейропсихологическое и психофизиологическое сопровождение обучения. — М., 2003.
  12. Лурия А. Р. Высшие корковые функции человека. – М., 2006.
  13. Лурия А. Р. Основы нейроспихологии. – М, 1973.
  14. Нейропсихологическая диагностика: (под ред. Е.Д.Хомской). – М., 2004.
  15. Семенович А. В. Нейропсихологическая диагностика и коррекция в детском возрасте: Учеб. пособие для высш. учеб. заведений. — М.: Издательский центр «Академия», 2002.
  16. Хрестоматия по нейропсихологии: под ред. Е.Д. Хомской. – М., 1999.
  17. Цветкова Л.Е. Методика нейропсихологической диагностики детей. – М., 1998.

Мета та завдання: оволодіння знаннями про закономірності становлення, динамічну організацію та вікові особливості ВПФ, їх взіємообумовлюючий вплив у забезпеченні інтегративної психічної діяльності; оволодіння знаннями про нейропсихологічні методи діагностики локальних уражень мозкута їх відновлення в процесі нейропсихологічного супроводу.

Бібліографія:

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна нормативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (науково-предметна підготовка)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Найдьонова Ганна Олександрівна – кандидат психологічних наук.

Тривалість:

Семестр: 9. Кількість кредитів: 3.

На вивчення дисципліни відводиться 108 годин, з яких 36 годин – аудиторних: з них 8 годин лекційних, 8 годин практичних занять, 10 годин лабораторних занять, 10 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 72 години.

Кількість годин на тиждень: 4,5.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні та лабораторні заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум, співбесіда, залік;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат, есе;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – залік.

Назва дисципліни: «Психофізіологія і психогігієна»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.1.2.12.

Опис дисципліни: психофізіологія як наукова дисципліни, її предмет і методи. Закономірності, особливості та прояви психофізіологічних станів людини. Психофізіологічна характеристика станів функціонального напруження. Прикладні аспекти психофізіології. Вікова психофізіологія. Психофізіологія емоційних станів. Психофізіологія мотивації. Основи психогігієни. Основні аспекти психогігієни. Основи індивідуальної психогігієни. Психогігієнічна позиція психолога, спеціального психолога.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-         базові знання анатомії та фізіології нервової системи людини;

-         комплексне знання про людину як біосоціопсихокосмічну істоту, основні методологічні підходи і принципи дослідження психіки людини;

-         узагальнено психологічно мислити, що передбачає наявність аналітичних, прогностичних, проективних та рефлексивних умінь;

-         знаходити в психологічній теорії положення, висновки, закономірності, правильно діагностувати психологічне явище, знаходити способи оптимального вирішення психологічних завдань.

1. Атлас. Нервная система человека. Строение и нарушения: (под ред. В.М.Астапова и Ю.В.Микадзе). – М., 2001.

2. Выготский Л. С. Психология и учение о локализации психических функций // Собр. соч.: В 6 т. — М.: Педагогика, 1982. — Т. 1.

3. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2001.

4. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. – К.: НДПУ, 1990.

5. Симерницкая Э.Г. Мозг человека и психические процессы в онтогенезе. – М., 1985.

6. Сиротюк А.Л. Нейропсихологическое и психофизиологическое сопровождение обучения. — М., 2003.

Мета та завдання: удосконалення теоретичних знань та практичних навичок дослідження закономірностей співвідношення психологічного та фізіологічного для з’ясування психофізіологічних механізмів навчальної та професійної діяльності, при спілкуванні, корекції поведінки тощо; сприяння осмисленню фізіологічних механізмів психічних процесів, станів та властивостей; сприяння розумінню принципів надходження, кодування і обробки сенсорної інформації в нервовій системі; визначення перспектив розвитку психофізіології та психогігієни, їх прикладного застосування, врахування індивідуальних відмінностей у практичній діяльності.

Бібліографія:

  1. Ананьев В.А. Основы психологии здоровья. Книга 1. Концептуальные основы психологии здоровья. – СПб.: Речь, 2006. – 384 с.
  2. Болтівець С.І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика / С.І. Болтівець; Київ. міжрегіон. ін-т удоскон. вчителів ім. Б. Грінченка. — К.: Ред. "Бюл. Вищ. атестац. коміс. України", 2000. — 303 с.
  3. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти): Навч. посіб. – К.: МАУП, 1999.
  4. Основы психофизиологии: Учебник / Ю.И. Александров (гл. ред.). – М., 2003.
  5. Практикум по психологииздоровья / Под ред. Г.С.Никифорова. - СПб.: Питер, 2005. - 351с.
  6. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред.. Г.С.Никифорова.-СПб.: Питер, 2003. - 607с.

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна нормативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (науково-предметна підготовка)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Погорільська Наталія Іванівна – кандидат психологічних наук.

Тривалість:

Семестр: 9. Кількість кредитів: 3.

На вивчення дисципліни відводиться 108 годин, з яких 36 години – аудиторних: з них 12 годин лекційних, 6 годин практичних занять, 8 годин семінарських занять, 10 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 72 години.

Кількість годин на тиждень: 4,5.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні та семінарські заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум, співбесіда, залік;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – залік.

Назва дисципліни: «Психологія залежної поведінки»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.1.2.13.

Опис дисципліни: предмет та завдання курсу «Психологія адиктивної поведінки». Загальна характеристика адиктивної поведінки, закономірності розвитку. Чинники та механізми формування залежних розладів. Діагностика особистісної схильності до адиктивної поведінки. Види адиктивної поведінки. Хімічні залежності,лікування та реабілітація. Нехімічні (поведінкові) залежності. Міжособистісна залежність. Принципи та методи психологічної корекції адиктивних розладів. Засади психологічного підходу до корекції залежності. Принципи корекції адиктивних розладів. Програма 12 кроків. Багатовимірність симптомокомплексу залежності. Поняття симптомокомплексу емоційного холоду у міжособистісних стосунках та його психологічна корекція. Техніки опрацьовування залежних стосунків.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-       базові знання з методологічних та методичних засад загальної  психології та психологічної корекції;

-       знання теорії особистості та теорії розвитку особистості, теорій дизонтогенічного розвитку; структури психічної індивідуальності; особливостей пізнавальної діяльності особистості, її емоційно-вольової сфери, механізмів психологічного захисту;

-       базові знання з загальної психопатології та нозології основних психічних розладів; основні положення психологічної корекції;

-       володіння методами дослідницької роботи при виконанні завдань експериментально-психологічного дослідження психічних функцій при проведенні консультування та психокорекційної допомоги.

  1. Загальна психологія. Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.
  2. Психологическое консультирование/ В.Э. Пахальян. – СПб.: Питер, 2008,.-256с.
  3. Практическая психодиагностика / Д.Я. Райгородский. – Самара: БАХРАХ-М, 2002. – 672с.
  4. Классификация психических и поведенческих расстройств: Клинические описания и указания по диагностике. – К.  Факт, 1999. – 272 с.
  5. Бурлачук Л. Ф. Психотерапия: учебник для вузов (психологические модели) / Л. Ф. Бурлачук, А. С. Кочарян., М. Е. Жидко – СПб.: Питер, 2009. – 496 с. 
  6. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Змановская ЕвгенияВалерьевна – 2-е изд., испр. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 288 с.
  7. Клиническая психология: учебник / Под ред.Б.Д.Кавасарского. – СПб.:Питер, 2002. – 960с.
  8. КомерР. Основы патопсихологии  – / Рональд Комер. – М.: Прайм- Еврознак,– 640с.
  9. Максимова Н. Ю. Психологія адиктивної поведінки. Навчальний посібник – / Максимова Наталья Юрьевна. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. – 308 с.
  10. МенделевичВ.Д. Психология девиантного поведения / Менделевич ВладимирДавыдович. – СПб.: Речь, 2005. – 445с.
  11. Руководство по аддиктологии / под. ред. проф. В.Д.Менделевича. – СПб.: Речь, 2007. – 768с.
  12. ШабановП.Д. Основы наркологии. / Шабанов Петр Дмитриевич – СПб.: Лань, 2002. – 560с.

Мета та завдання: поглиблення теоретичних уявлень щодо механізмів формування і функціонування залежної поведінки; надати уявлення щодо психології адиктивної поведінки як самостійної проблематики у психології; проаналізувати сучасні концепції формування залежної поведінки у контексті феномену єдності залежних розладів; охарактеризувати основні види адиктивної поведінки та методи їхньої психологічної діагностики; розглянути основні принципи психологічної корекції залежних розладів.

Бібліографія:

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна нормативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (науково-предметна підготовка)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Шиловська Олена Миколаївна – кандидат психологічних наук, доцент;

Качаненко Ірина Василівна – асистент.

Тривалість:

Семестр: 9. Кількість кредитів: 2,5.

На вивчення дисципліни відводиться 90 годин, з яких 32 години – аудиторних: з них 12 годин лекційних, 4 години практичних занять, 8 годин лабораторних занять, 8 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 58 годин.

Кількість годин на тиждень: 4.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні та лабораторні заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна), пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум, співбесіда, залік;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – залік.

Назва дисципліни: «Психологія дітей з комбінованим дефектом»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.1.2.14.

Опис дисципліни: психологія дітей з комбінованими дефектами як галузь спеціальної психології, її предмет і завдання. Поняття про комбінований (складний, множинний) та ускладнений дефект. Типологія дітей із складними недоліками розвитку (М.Г.Блюміна), проблеми психологічного вивчення і диференціальної діагностики дітей даної категорії. Етіологія складних недоліків розвитку. Загальні особливості розвитку та навчання дітей з комбінованим дефектом, до складу якого входить розумова відсталість. Особливості психічного розвитку глухих дітей, які мають інші первинні порушення розвитку. Сліпоглухі діти. Мовленнєві розлади у дітей з церебральним паралічем. Основи ранньої психолого-педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дитину із складним дефектом.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-         мати комплексне знання про людину як біосоціопсихокосмічну істоту, основні методологічні підходи і принципи дослідження психіки людини, психологічні закономірності виховання, навчання, розвитку особистості на всіх стадіях онтогенезу; вплив середовища на процеси соціалізації та індивідуалізації особистості, цілі, завдання, зміст і принципи професійної діяльності психолога;

-         узагальнено психологічно мислити, що передбачає наявність аналітичних, прогностичних, проективних та рефлексивних умінь;

-         знаходити в психологічній теорії положення, висновки, закономірності, правильно діагностувати психологічне явище, знаходити  способи оптимального вирішення психологічних завдань.

  1. Афузова Г.В., Огороднійчук З.В. Професійна спрямованість психолога на корекційну підтримку дітей з психофізичними порушеннями: навч. посібник. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013.
  2. Выготский Л.С. Психология. – М.: Изд-во ЭКСМО -Пресс, 2000. – 1008 с. (Серия "Мир психологии").
  3. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Основы дефектологии / Под ред. Т.А. Власовой. — М.: Педагогика, 1983. — Т. 5.
  4. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2001.
  5. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. – К.: НДПУ, 1990.
  6. Усанова О.Н. Специальная психология. — СПб.: Питер, 2006.
  7. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкий В. В. Семейная психотерапия. – Л., 1992.
  8. Александрова Н. А. Результаты клинического обследования детей раннего возраста со сложной структурой дефекта// Ранняя помощь детям: проблемы, факты, комментарии: сб. науч. статей. — М.: Права человека, 2003.
  9. Басилова Т. А. Воспитание и обучение детей дошкольного возраста со сложными и множественными нарушениями // Специальная дошкольная педагогика: учеб. пособие для студентов дефектологических факультетов / под ред. Е. А. Стребелевой. — М.: Академия, 2001.
  10. Басилова Т.А. Воспитание в семье ребёнка раннего возраста со сложными сенсорными и множественными нарушениями // Дефектология – 1996 – №3.
  11. Блюмина М.Г. Распространенность, этиология и некоторые особенности клинических проявлений сложных дефектов // Дефетология. – 1989. – №3.
  12. Браун Девид. Тенденции изменения популяции детей со сложной структурой нарушения // Дефектология – 2000 – №1.
  13. В помощь родителям детей, имеющих нарушения зрения и слуха: Сб. статей / Под общ. ред. И. В. Саломатиной. — М.: РГБС, 2002.
  14. Дайк Я. ван. Подход к обучению и диагностике детей с множественными сенсорными нарушениями // Дефектология. — 1990. — № 1.
  15. Жигорева М.В. Система коррекционной помощи детям с комплексными нарушениями в развитии // Коррекционная педагогика – 2004 - №3,4. – 2005 - №2.
  16. Копыл О. А. Развитие движения и равновесия как первые шаги помощи ребенку со сложными и множественными нарушениями// Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. — 2002. — № 2.
  17. Мещеряков А. И. Опыт обучения детей, страдающих множественными дефектами / А. И. Мещеряков // Дефектология. — 1973. — № 3.
  18. Наследственные синдромы и медико-генетическое консультирование / С. И. Козлова, Н. С. Деминова, Е. Семанова, О. Е. Блинникова. — М.: Практика, 1996.
  19. Настольная книга педагога-дефектолога. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. (глава 9).
  20. Основы специальной психологии / Под редакцией Л.В.Кузнецовой. – М.: Академия, 2002.
  21. Скороходова О.И. Как я воспринимаю окружающий мир. - М., 1990.
  22. Социально-психологическая работа с семьями детей с ограниченными возможностями. - М.: Просвещение, 2002.
  23. Специальная психология: Учеб.пособ./ Под ред. В.И.Лубовского. – 2-е изд., испр. – М.: Академия, 2005.
  24. Филина Т.М. Особенности индивидуальной коррекционной работы с детьми со сложным дефектом // Дефектология – 2001 – №1.

Мета та завдання: сформувати уявлення про своєрідність психічного розвитку дітей із складними порушеннями та визначення шляхів психолого-педагогічної допомоги цим дітям і їх сім'ям; ознайомити з типологією дітей з множинними порушеннями; сформувати уявлення про особливості психічного розвитку дітей, які мають різну структуру складного дефекту; вивчити особливостей соціально-психологічної адаптації цієї групи людей в суспільстві.

Бібліографія:

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна нормативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (науково-предметна підготовка)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Афузова Ганна Валеріївна – кандидат психологічних наук, доцент;

Муквич Олена Миколаївна –доктор медичних наук, доцент.

Тривалість:

Семестр: 10. Кількість кредитів: 1,5.

На вивчення дисципліни відводиться 54 години, з яких 20 годин – аудиторних: з них 8 годин лекційних, 2 години практичних занять, 4 години лабораторних занять, 6 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 34 години.

Кількість годин на тиждень: 2.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні та лабораторні заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint), пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум, доповіді;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, опорний конспект, психокорекційні програми;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – екзамен.

Назва дисципліни: «Психокорекція шкільної дезадаптації»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.2.1.16.

Опис дисципліни: інклюзивна освіта як форма соціальної інтеграції, її мета та завдання. Критерії оцінювання готовності дитини з психофізичними порушеннями до перебування в умовах масової школи (Л.М. Гречко). Загальні специфічні особливості дітей з психофізичними порушеннями, які перешкоджають їхньому пристосуванню до масового освітнього середовища. Сутність явища шкільної дезадаптації, наукові підходи до визначення явища шкільної дезадаптації. Завдання психолого-педагогічної допомоги дітям групи ризику виникнення шкільної дезадаптації. Основи психологічної допомоги дітям групи ризику розвитку шкільної дезадаптаці: принципи роботи з дітьми «групи ризику»; основні цілі психолого-педагогічної допомоги з подолання явища шкільної дезадаптації; профілактика шкільної дезадаптації (Казимова О.М.); загальні умови діяльності, необхідні для корекції шкільної дезадаптації; психологічна діагностика та психокорекція проявів шкільної дезадаптації.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-         мати комплексне знання про людину як біосоціопсихокосмічну істоту, основні методологічні підходи і принципи дослідження психіки людини, психологічні закономірності виховання, навчання, розвитку особистості на всіх стадіях онтогенезу; вплив середовища на процеси соціалізації та індивідуалізації особистості, цілі, завдання, зміст і принципи професійної діяльності психолога;

-         знати суттєві ознаки особистості як педагогічного феномену, основні фактори, що впливають на її формування і розвиток; особливості національної системи виховання, шляхи її реалізації у педагогічній практиці;

-         знати специфіку виховного процесу як педагогічного явища, його закономірності, особливості організації в різних типах освітніх закладів;

-         вмітианалізувати педагогічні явища та процеси, пояснювати їх сутність, аргументуючи власну точку зору з позиції науки;

-         знання теорії та практики педагогічно-виховної роботи з особами, які мають певні порушення психофізичного розвитку;

-         узагальнено психологічно мислити, що передбачає наявність аналітичних, прогностичних, проективних та рефлексивних умінь;

-         знаходити в психологічній теорії положення, висновки, закономірності, правильно діагностувати психологічне явище, знаходити  способи оптимального вирішення психологічних завдань.

  1. Бех І. Д. Виховання особистості: у 2-х кн. – К.: Либідь,
  2. Вишневський О.І. та ін. Теоретичні основи педагогіки: курс лекцій / за ред.О. Вишневського. – Дрогобич: Відродження, 2001.
  3. Державна Національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття") / Освіта. –– № 44-45 (груд.). – С. 2.
  4. Дети с отклонениями в развитии: Методическое пособие для педагогов, воспитателей массовых и специальных учреждений и родителей / Сост. Н. Д. Шматко. – М., 1997.
  5. Дефектологічний словник: навч. посібник / за ред. В.І.Бондаря, В.М.Синьова. – К. : «МП Леся», 2011.
  6. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти // Інформ. зб. МОН України. –– №13.
  7. Коррекционная педагогика: Основы обучения и воспитания детей с отклонениями в развитии / Под ред. Б.П.Пузанова. – М., 1999.
  8. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. – К.: НДПУ, 1990.
  9. Бондарева Т. Ю. К проблеме школьной дезадаптации детей с нарушением психического развития органического генеза // Электронный сборник статей PsyJournals. – 2009. – №1.
  10. Вострокнутов Н.В. Школьная дезадаптация: ключевые проблемы диагностики и реабилитации // Школьная дезадаптация: эмоциональные и стрессовые расстройства. – М., 1995. – С. 8-11.
  11. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Основы дефектологии / Под ред.Т.А. Власовой. — М.: Педагогика, 1983. — Т. 5. — 368 с.
  12. Гиндикин В.Я., Гурьева В.А. Школьная дезадаптация как следствие общесоматической и психоневрологической запущенности детей и подростков // Школьная дезадаптация: эмоциональные и стрессовые расстройства. – М., 1995. – С.37-38.
  13. Гречко Л. М. Психологічний супровід дітей молодшого шкільного віку з вадами психофізичного розвитку в умовах інтегрованого навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : 19.00.08 «Спеціальна психологія». – Кам’янець-Подільський, 2008. – 20 с.
  14. Дети с ограниченными возможностями: Проблемы и инновационные тенденции в обучении и воспитании: [хрестоматия по курсу “Коррекционная педагогика и специальная психология”] / [сост. Соколова Н. Д., Калинникова Л. В.]. – М.: ГНОМ и Д, 2001.
  15. Дробинская А.О. Школьные трудности нестандартных детей. – М., 1999.
  16. Єфімова С. Роль шкільного психолога у процесі залучення дітей з особливими потребами до навчання в загальноосвітніх школах // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: наук.-метод. зб. ; за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка. – Вип.4. – К. : Знання, 2002. – С. 99 – 105.
  17. Засенко В. В. Проект положення про організацію інтегрованого навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладах // Розвиток модельних центрів інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами : інформ. зб. / [ за ред. В. В. Засенка, Н. З. Софій ]. – В/ф „Крок за кроком”. – К. : ФО-П Придатченко П. М., 2007. – С. 8 – 16.
  18. Иовчук Н.М. Школьная дезадаптация – эмоциональные и стрессовые расстройства у детей и подростков. – М., 1995. – 23 с.
  19. Ілляшенко Т.Д. Аномальна дитина в школі: [навч.-метод. посіб.] /Т. Д. Ілляшенко, Н. М. Стадненко. – К. : ІСДО, 1995. – 120 с.
  20. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи : [монографія] / А. А. Колупаєва. – К. : „Самміт-Книга”, 2009. – 272 с.
  21. Коноплева А. Н. Интегрированное обучение детей с особенностями психофизического развития : [монография] /А. Н. Коноплева, Т. Л. Лещинская – Мн. : НИО, 2003. – 232 с.
  22. Концепция интегрированного обучения лиц с ограниченными возможностями здоровья (со специальными образовательными потребностями) [Електронний ресурс] // Актуальные проблемы интегрированного обучения. – Режим доступу:
  23. Новикова Е.В. Психологическая коррекция школьной дезадаптации // Психологические проблемы индивидуальности. – Л.; М., 1985. Вып. III.
  24. Рычкова Н.А. Дезадаптивное поведение детей. Диагностика, коррекция, психопрофилактика. – М.: Изд-во ГНОМ и Д, 2001. – 96 с.
  25. Ясюкова Л.А. Психологическая профилактика проблем в обучении и развитии школьников. – СПб., 2003.

Мета та завдання: ознайомити з психологічними особливостями шкільної адаптації дітей з психофізичними порушеннями в умовах закладу інклюзивної освіти, а також з основами психокорекційної роботи з подолання явища шкільної дезадаптації у дітей групи ризику; висвітлити методологічні, теоретичні і прикладні аспекти інклюзивної освіти; дати уявлення про загальні специфічні особливості дітей з психофізичними порушеннями, які перешкоджають їх соціально-психологічній адаптації; пояснити наукові підходи до етіопатогенезу явища шкільної дезадаптації; розкрити основні закономірності надання психологічної допомоги (в тому числі і психокорекційної) дітям групи ризику.

Бібліографія:

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна варіативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (дисципліни за вибором університету)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Афузова Ганна Валеріївна – кандидат психологічних наук, доцент.

Тривалість:

Семестр: 9. Кількість кредитів: 2.

На вивчення дисципліни відводиться 72 години, з яких 24 години – аудиторних: з них 8 годин лекційних, 4 години практичних занять, 6 годин лабораторних занять, 6 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 48 годин.

Кількість годин на тиждень: 3.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні заняття та лабораторні роботи, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція), пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, опорний конспект, психокорекційна програма;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – екзамен.

Назва дисципліни: «Психологічна допомога в екстремальних ситуаціях»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.2.1.17.

Опис дисципліни: надзвичайна ситуація та її психологічні наслідки. Дослідження реакцій на надзвичайну ситуацію: історична перспектива. Гострі та відтерміновані реакції на надзвичайну ситуацію. Динаміка психологічних реакцій у потерпілих від надзвичайних ситуацій. Індивідуальні особливості переживання стресових реакцій. Діагностичні критерії та епідеміологія гострих та відтермінованих стресових реакцій. Психологічні проблеми психолога при роботі з потерпілими від надзвичайних ситуацій. Вторинний ПТСР психолога та його профілактика. Екстрена психологічна допомога та кризова інтервенція в епіцентрі надзвичайної ситуації. Особливості, правила та принципи діяльності психолога в епіцентрі надзвичайної ситуації. Індивідуальна та групова психологічна допомога у випадку гострих стресових реакцій.Загальні особливості психокорекційної роботи з потерпілими від надзвичайних ситуацій. Методи психокорекційної роботи з потерпілими надзвичайних ситуацій.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-       мати комплексне знання про людину як біосоціопсихокосмічну істоту, основні методологічні підходи і принципи дослідження психіки людини; вплив середовища на процеси соціалізації та індивідуалізації особистості, цілі, завдання, зміст і принципи професійної діяльності психолога;

-       знати сучасні технології спеціальної психологічної роботи з різними віковими категоріями; практичні основи прогнозування, проектування, моделювання професійної діяльності;

-       володіти способами, прийомами, видами психологічної діагностики та корекції, психологічного супроводу та консультування особистості і малої групи в психолого-педагогічному процесі;застосовувати отримані знання в своїй діяльності;

-       вступати в контакти з різними людьми, встановлювати професійні відносини, здійснювати індивідуальний підхід до людей зі специфічними проблемами, співпрацювати, вступати в ділові контакти, створювати атмосферу комфортності, доброзичливості; викликати довіру у клієнтів; дотримуватись такту та конфіденційності в роботі; спонукати людину до дії, творчості; впливати на спілкування, відносини між людьми в мікро соціумі, правильно сприймати і враховувати критику;

-       вміти здійснювати аналіз, збір, збереження, обробку інформації, готувати аналітичні матеріали, розробляти програми; проводити психолого-педагогічний аналіз соціальної ситуації розвитку дитини, її психологічних проблем; планувати, прогнозувати форми і методи психологічної допомоги;

-       вміти вивчати особистість та її мікросоціум, ставити психологічний діагноз, аналізувати конкретні життєві ситуації клієнта, передбачати і попереджати життєві кризи; прогнозувати кінцевий результат професійної діяльності; аналізувати отримані результати у відповідності з вихідними даними; аналізувати недоліки своєї професійної діяльності, досвід і практику роботи інших спеціалістів;

-       виявляти резервні можливості особистості, відкривати позитивне в людині і організовувати процес самодопомоги; навчати повсякденним соціальним навичкам, стимулювати позитивні прояви, гуманізм, милосердя  у відносинах; впливати на клієнта засобами психологічних технік;володіти навичками саморегуляції.

  1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М.,
  2. Бурлачук А., Морозов С. Словарь-справочник по психологической диагностике. – СПб., 2000.
  3. Бурлачук А.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб. – К., 1995.
  4. Выготский Л.С. Психология. – М.: Изд-во ЭКСМО -Пресс, 2000. – 1008 с. (Серия "Мир психологии").
  5. Грехнев В.С. Культура педагогического общения. – М.: Просвещение,
  6. Кабанов М. М., Личко А. Е., Смирнов В. М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л., 1983.
  7. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2001.
  8. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. – К., 1999.
  9. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. – К.: НДПУ, 1990.
  10. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных ситуациях. – М.: Пресс, 1991. – 321 с.
  11. Бермант-Полякова О.В. Посттравма: диагностика и терапия. – СПб.: Речь, 2006. – 248 с.
  12. Гостюшин А.В. Человек в экстремальной ситуации.–М.: Армада-Пресс, 2001.–384 с.
  13. Гремлинг С., Ауэрбах С. Практикум по управлению стрессом.– СПб.: Питер, 2002.–240 с.
  14. Зиновьева Н.О., Михайлова Н.Ф. Психология и психотерапия насилия. Ребенок в кризисной ситуации.–СПб.: Речь, 2005.–248 с.
  15. Калшед Д. Внутренний мир травмы. Архетипические защиты личностного духа. – М.: Академический проект, 2007. – 368 с.
  16. Католик Г., Корнієнко І. Техногенні катастрофи: психологічна допомога очевидцям та постраждалим.–Львів: Червона Калина, 2003.-124 с.
  17. Корнієнко І. Психологічна допомога дітям, що зазнали травми внаслідок катастрофи/ І.Корнієнко, Г.Католик // Психолог.-2004.- Грудень (№46).-С.8-16.
  18. Малкина-Пых И.Г. Психология поведения жертвы.–М.: Изд-во Эксмо, 2006.–1008 с. 
  19. Малкина-Пых И.Г. Экстремальные ситуации: Справочник практического психолога.– М.: Изд-во Эксмо, 2006.–960 с. 
  20. Меновщиков В.Ю. Психологическое консультирование. Работа с кризисными и проблемными ситуациями.–М.: Смысл, 2005.–182 с.  
  21. Осипова А.А. Справочник психолога по работе в кризисных ситуациях.–Р.н.Д.: Феникс, 2005.–315 с.
  22. Психология экстремальных ситуаций: Хрестоматия / Сост. А. Е. Тарас, К.В. Сельченок.–М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2001.–480 с.
  23. Пуховский Н.Н. Психопатологические последствия чрезвычайных ситуаций.– М.: Академический проект, 2000.–286 с. 
  24. Пушкарев А.А., Доморацкий В.А., Гордеева Е.Г. Посттравматическое стрессовое расстройство: диагностика, психофармакотерапия, психотерапия.–М.: Изд-во Института психотерапии, 2001.–128 с. 
  25. Ромек В.Г., Конторович В.А., Крукович Е.И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях.–СПб., Речь, 2004.–256 с.
  26. Смирнов Б.А., Долгополова Е.В. Психология деятельности в экстремальных ситуациях.–Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2007.–276 с.
  27. Старшенбаум Г.В. Суицидология и кризисная психотерапия.–М.: Когито-Центр, 2005.–376 с.

Мета та завдання: ознайомити з основними теоретичними конструктами психології надзвичайних ситуацій, навчити застосовувати набуті теоретичні знання з психології надзвичайних ситуацій, консультувати і надавати психологічну допомогу потерпілим в надзвичайних ситуаціях.

Бібліографія:

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна варіативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (дисципліни за вибором університету)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Шиловська Олена Миколаївна – кандидат психологічних наук, доцент;

Качаненко Ірина Василівна – асистент.

Тривалість:

Семестр: 10. Кількість кредитів: 1,5.

На вивчення дисципліни відводиться 54 години, з яких 30 годин – аудиторних: з них 14 годин лекційних, 6 годин практичних занять, 2 години семінарських занять, 8 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 24 години.

Кількість годин на тиждень: 3.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, практичні та семінарські заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум, співбесіда, залік;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат, есе;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – залік.

Назва дисципліни: «Психологічний супровід сімей, які виховують дітей

з вадами психофізичного розвитку»

Шифр дисципліни за ОПП: ПНПП 02.2.2.18.

Опис дисципліни:теоретичні основи дослідження функціональних особливостей сімей дитини з обмеженими можливостями. Історичний генезис розвитку проблеми психологічного супроводу родин дітей з вадами психофізичного розвитку. Проблема адаптованості сімей дитини з вадами психофізичного розвитку. Методичний інструментарій емпіричного дослідження психологічних особливостей членів родин дитини з вадами психофізичного розвитку. Особливості виховання дітей з вадами психофізичного розвитку. Психологічні особливості матерів та батьків дітей з вадами психофізичного розвитку. Психологічні особливості сиблінгів осіб з обмеженими можливостями. Консультування сім’ї з дитиною з обмеженими можливостями. Система психологічної допомоги сім’ї, яка виховує дитину з обмеженими можливостями.

Попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення дисципліни, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали:

-  мати комплексне знання про людину як біосоціопсихокосмічну істоту, основні методологічні підходи і принципи дослідження психіки людини, вплив середовища на процеси соціалізації та індивідуалізації особистості, цілі, завдання, зміст і принципи професійної діяльності психолога (володіти понятійним апаратом та методологією загальної і спеціальної психології; базовими знаннями з основ наукових досліджень);

-  вміти вступати в ділові контакти з різними людьми, встановлювати професійні відносини, здійснювати індивідуальний підхід до людей зі специфічними проблемами, співпрацювати, створювати атмосферу комфортності, доброзичливості; викликати довіру у клієнтів; дотримуватись такту та конфіденційності в роботі; спонукати людину до дії, творчості; впливати на спілкування, відносини між людьми в мікро соціумі, правильно сприймати і враховувати критику;

-  розвиток загальноінтелектуальних здібностей, активність, готовність до розв'язання креативних завдань; самокритичність, відповідальність, доцільність;

-  позитивна мотивація щодо самостійної пізнавальної діяльності, розуміння доцільності творчого пошуку шляхів розв'язання психологічних проблем, з якими будуть зустрічатися у процесі професійної діяльності, необхідності евристичної діяльності тощо.

  1. Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Методика та організація наукових досліджень із психології: Навч. пос. — К.: Центр учбової літератури, 2008.
  2. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Основы дефектологии / Под ред. Т.А. Власовой. — М.: Педагогика, 1983. — Т. 5.
  3. Загальна психологія: підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005.
  4. Психологія сім’ї : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л.В. Помиткіна, В.В. Злагодух,  Н.С. Хімченко, Н.І. Погорільська. – К.: НАУ, 2011.
  5. Синев В.Н., Коберник Г.Н. Введение в специальность «Дефектология»: Учеб. пособ. – К.: Вища школа, 1984.
  6. Погорільська Н. «Психологічна автобіографія» матерів дітей–інвалідів. / Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VIII Міжнародної науково–практичної конференції. 22–23 березня 2007 р.: В 2 т. – К.: НАУ, 2007. – Т. 1. – С. 186 – 187.
  7. Погорільська Н.І. Психологічний супровід матерів дітей–інвалідів // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 335. серія: Психологія та педагогіка. – К., 2007. – С. 155 – 161.
  8. Погорільська Н.І. Психологічні особливості сім’ї дитини з обмеженими можливостями // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. – Випуск 22. – С. 397 – 402.
  9. Погорільська Н.І. Чинники та показники психологічної адаптованості матерів дітей юнацького віку з обмеженими можливостями. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.04 «медична психологія» / Н.І. Погорільська – К., 2010. – 15 с.
  10. Радченко М.І. Особистісна саморегуляція дорослих у сім’ях з розумово відсталими дітьми–інвалідами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «загальна психологія». – К., 2006. – 18 с
  11. Ратынская Т.М. Помощь семье, воспитывающей ребенка с нарушениями развития / Т. М. Ратынская, А.В. Рязанова. // Особый ребенок. Исследования и опыт помощи. Вып. 5: науч. практ. сб. – М.: Теревинф, 2006. – с. 52 – 64.
  12. Рыженко И.В. Особенности реагирования родителей на присутствие в семне ребенка–инвалида. Вероятностные пути психологической помощи / И.В. Рыженко, М.С. Карданова // Мир психологии. – 2003 – № 3. – С. 242 – 246.
  13. Семаго М.М. Особенности коррекционной работы с семьей в процессе консультирования ребенка с отклоняющимся развитием / М.М. Семаго, Н.Я. Семаго. // Школа здоровья. – 1996. – Т. 3, № 3. – С. 40 – 54.
  14. Тащева А. И. Психологическая реабилитация семей с детьми–инвалидами / А.И. Тащева. // Вестник психосоциальной и коррекционно–реабилитационной работы. – 1998 – №3 – С. 17 – 29.
  15. Ткачева В.В. Психологическое изучение семей, воспитывающих детей с отклонениями в развитии. – М.: УМК: «Психология», 2004. – 192 с.

Мета та завдання:розкриття сучасного бачення проблеми супроводу родини дітей з обмеженими можливостями; поглиблення знань щодо поглядів вітчизняних та зарубіжних дослідників розробки проблем сімей, що виховують дітей з обмеженими можливостями;розкриття психологічних портретів матерів та батьків дітей з вадами психофізичного розвитку;ознайомлення з історичним становленням вивчення особливостей сімей дітей з обмеженими можливостями;розгляд чинників та показників психологічної адаптованості членів родин дітей з вадами психофізичного розвитку.

Бібліографія:

Статус дисципліни в навчальному плані: дисципліна варіативної частини циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (дисципліни за вибором студента)в навчальному плані підготовки магістра галузі знань 03.01. Соціально-політичні науки напряму 8.03010201. Психологія. Психологія (спеціальна, медична).

Викладацький склад:

Погорільська Наталія Іванівна – кандидат психологічних наук.

Тривалість:

Семестр: 10. Кількість кредитів: 3.

На вивчення дисципліни відводиться 108 годин, з яких 30 годин – аудиторних: з них 22 години лекційних та 8 годин індивідуальної роботи. На самостійну роботу студентів відведено 78 годин.

Кількість годин на тиждень: 3.

Форми та методи навчання:

Форми навчання: лекції, індивідуальна та самостійна робота студентів.

Методи навчання:

1) За джерелом інформації:

  • Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.
  • Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.
  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

Оцінювання: протягом вивчення дисципліни (відповідно до розкладу занять і графіку модульного контролю):

-    методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, ущільнене опитування, колоквіум;

-    методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат, есе;

-    методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Підсумкова форма контролю – екзамен.

   

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний інститут :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут магістратури, аспіратнути та докторантури :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка :: Інститут управління та економіки освіти
Факультети
Кримський гуманітарний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ