Звіт про роботу секції сурдопедагогіки від 16 березня 2016 р.

Деталі

Звіт про роботу секції сурдопедагогіки

від 16 березня 2016 р

Аудиторія: 13-8                   Год. 14:00

Керівник секції: доктор психол. наук, проф. Фомічова Л.І.

Секретар секції: канд. пед. наук, доцент Малина Л.О.

Звіт за наукову роботу викладачів кафедри сурдопедагогіки за 2015 –

зав. кафедри, докт. психол. наук, професор Фомічова Л.І. (звіт додається)

 

ДОПОВІДІ

Завідувач кафедри, доктор психологічних наук, професор Фомічова Л.І. у доповіді «Методолого-теоретичні позиції онтогенетичного розвитку в умовах слухової депривації» зазначила, що на ранніх етапах онтогенезу провідне місце займає розвиток когнітивних процесів та діяльності, в структурі яких формується особистість. Теоретично та експериментально доведено, що взаємодія мислення, інтелекту та мовлення має вирішальне значення в процесі психологічного аналізу. Разом з тим у ранніх періодах розвитку слід враховувати включення у різноструктурні елементи діяльності або різні види діяльності. З методологічних позицій є актуальними питання щодо організації досліджень з вивчення етапів онтогенезу, перспективності і складності взаємозв’язку мови, мовлення, мислення, інтелекту, діяльності. Виділення одиниць аналізу у загально-психологічній методології пов’язано з критеріальними показниками в умовах психологічного моделювання впливу на інтенсифікацію розвитку. Саме у зв’язку з цим слід звернути увагу на положення Л. С. Виготського про знакову опосередкованість розвитку, який розумів знак в широкому значенні цього слова, досліджуючи всі його аспекти, але особливого значення в інтелектуальному розвитку надав слову, як знаку, який відображає поняття. Розглядаючи слово з точки зору формування інтелекту і знак в широкому його розумінні з семіотико-психологічної платформи виявляється певна закономірність.

Професор, академік УТА, заслужений діяч мистецтв України, канд.пед.наук Комісаров О.В. у доповіді «Невербальна комунікація як особливий вид спілкування»  з позицій міждисциплінарного підходу (теорія спілкування, теорія суб'єкта, психологія особистості, соціальна психологія, психологія мови, психо- та паралінгвістика, музична наука, вокальна педагогіка) порушив наступні питання - невербальні та вербальні засоби комунікації; особливості невербальної комунікації; види невербальної інформації; особливості її сприймання; невербальні вокальні феномени; голос у системі невербальної комунікації; комунікативні якості голосу. Виступ супроводжувався мультимедійними додатками - анімаційно оформленою презентацією, фрагментами вокальної музики, рисунками, діаграмами, таблицями, репродукціями картин англійських, шведських художників.

Доцент Горлачов О.С. у доповіді «Психологічні особливості здійснення сурдоперекладу» вказав, що однією з форм застосування дактильного та міміко-жестового мовлення, паралельно із використанням словесної мови, є здійснення сурдоперекладу. Сурдопереклад, який відбувається на основі вербальної та невербальної форм комунікації, є невід’ємною складовою комунікації осіб з вадами слуху в оточуючому суспільстві чуючих, так як процес міжособистісної комунікації нечуючих у більшій мірі здійснюється на основі  невербальних форм мовлення, а при спілкуванні з оточуючими чуючими, хто не засвоїв ні дактильного, ні міміко-жестового мовлення, виникає мовленнєвий бар’єр – на подолання якого направлений сурдопереклад. Сурдопереклад – це спосіб передачі інформації особам з вадами слуху за допомогою дактильного та міміко-жестового мовлення; процес перетворення мовленнєвого повідомлення з акустичної форми в невербальний, дактильно-міміко-жестовий код. Тобто є специфічним видом підтримки осіб з вадами слуху, який полягає у перекладі сурдоперекладчем інформації з вербальної на неверебальну форму мовлення і навпаки.

Доцент Гренюк Л.С. в доповіді «Формування нової освітньої парадигми в системі вищої освіти України» розглядає основні питання формування нової освітньої парадигми в системі навчання вищої освіти України. Акцент був зроблений на Болонській системі навчання, яка сприяє формуванню у студентів навички самоконтролю, самоосвіти та самооцінки, а також формуванню глибоких знань, які забезпечуються регулярною, систематичною підготовкою. Нова освітня система дозволяє оцінити студентів об’єктивно, формує навичку навчатися краще завдяки оцінюванню в балах різних видів навчальної діяльності.

Доцент Круглик О.П. в доповіді «Особливості становлення Я-образу у підлітків з порушеннями слуху» зазначає, що теоретичний аналіз першоджерел з обраної теми та експериментальне дослідження з підлітками з порушеннями слуху показав, що у становленні та розвиткові Я-образу значне місце займає виховання та навчання дитини, зокрема значне місце у вихованні особистості школяра з порушеннями слуху займає компенсаторно-корекційний компонент. «Я-образ» не що інше як індивідуальний образ світу особистості, який детермінований соціальними контактами різного характеру.

Оволодіння культурою передбачає знання певного набору фактів про світ, володіння деякою системою орієнтирів і умінь, які обов’язкові для будь-якого члена суспільства або соціальної групи в сучасних умовах. Введення учнів з порушеннями слуху через літературу у світ людських стосунків, моральних цінностей дозволить їм розширити свої соціальні контакти, оволодівши символами, знаками спілкування, виробленими людством, певною соціальною групою, зокрема вербальним мовленням.

Доцент Лобурець І.М. у доповіді «Особливості застосування розвиваючих вправ та комп’ютерних програм у розвитку слухового сприймання» зазначив, що в останні роки у деяких спеціальних навчальних закладах для дітей з порушеннями слуху сурдопедагоги все більше звертають увагу на розвиваючий характер навчання, тобто на розвиток психічних функцій дитини, її мисленнєвої діяльності, активізації пізнавальних інтересів, самостійності тощо.

У своєму повідомленні Іван Миколайович зупинився на ефективності використання деяких розвиваючих вправ для розвитку слухового сприймання у зв’язку із сприйманням мовлення, розвитком пам’яті, психічних функцій, творчої уяви учнів з порушеннями слуху. Проаналізував види і прийоми роботи з розвитку слухового сприймання на матеріалі розвитку мисленнєвих операцій і словесно-логічного мислення. Деякі прийоми роботи з формування психічних функцій можна вважати видами, але ці назви лише умовні, оскільки вони є лише засобом для розвитку слухового сприймання мовлення.

Доцент Малина Л.О. в доповіді «Піктограма як освітня технологія у вивченні художньої літератури дітьми з вадами слуху» зазначає, що проблема розуміння дітьми з вадами слуху письмового тексту і, зокрема,  тексту художньої літератури й на сьогодні залишається актуальною. Своєрідність їхнього мовного і мовленнєвого розвитку, недостатність загального розвитку, обмеженість життєвого досвіду , естетичної та читацької культури учнів з вадами слуху перешкоджають сприйманню літературного тексту та його усвідомленню. Піктограма як педагогічна технологія і елемент візуальної комунікації може бути запроваджена в навчальний процес школи як засіб, що графічно передає певну інформацію.

Старший викладач Климко Н.О. у доповіді «Школа як центр зародження, становлення та розвитку сурдопедагогічної науки» вказала, що  питання необхідності спеціального навчання та виховання на Україні піднімалося ще за часів Київської Русі, але стало актуальним і поширювалося на початку ХХ століття. Саме в цей період на території сучасної української держави почали створюватися та активно розвиватися 17 спеціалізованих закладів, які згідно архівним даним та історичним дослідженням відкривалися на випадкові кошти та за ініціативи приватних осіб. Саме тому, можна стверджувати, що кожна із існуючих спеціальних шкіл для дітей з вадами слуху була унікальною та специфічною. Саме практичний досвід отриманий в даних школах першими сурдопедагогами-практиками став фундаментом для розвитку сурдопедагогіки як самостійної науки. Сьогодні сурдопедагогічна практика використовує форми, методи й засоби всебічного розвитку осіб з вадами слуху, що дають можливість підготовки їх до суспільно корисної праці, до життя в соціумі. Але, нажаль, всі незначні спроби навчання та вихованні дітей з вадами слуху на Україні до революції були повністю знищені під час світової та громадської війн. Незважаючи на розвал попередньої освітньої системи дореволюційного часу, що, пригальмувало розвиток теорії і практики сурдопедагогіки, післяреволюційний період став новим, стартовим етапом у зародженні нової теорії та практики радянської сурдопедагогіки.

Старший викладач Губар С.Ю. у виступі «Особливості використання арттерапії в навчально-виховній роботі в школах для дітей з порушеннями слуху» доповіла, що систематизуючита узагальнюючи дані над науковою темою можна зробити висновок, щоарттерапіяякметодневербальної,в томучисліобразотворчоїекспресії,вираженняпочуттівтаемоційзастосовуєтьсядля корекціїемоційнихпорушеньу молодших підлітків.Згідно з численними дослідженнями вітчизняних педагогів та психологів дитячий малюнок є своєрідним аналогом мови. Зокрема, Л.С. Виготський називав дитяче малювання графічноюпромовою.Враховуючи своєрідність розвитку мовлення дітей з порушеннями слуху, обмеженість їхнього словникового запасу, незамінним методом подолання проблем емоційного розвитку, підвищеної тривожності, страхів, низького рівня комунікації,розвитку ігрової діяльності, відсутності інтересу до гритощо євикористання образотворчих прийомів та засобів.

Старший викладач Козлова О.М. у своїй доповіді «Оперування наочним образом як критерій аналізу розвитку дітей з вадами слуху» зазначила, що уповільнений темп засвоєння обсягу лексики у слабочуючої дитини, порівняно з чуючими дітьми, веде до обмеження словесного досвіду. Це обмежує можливості  творення образів що закладені у текстах. Образність має свої власні характеристики: образ позначається словом, слово відшуковується у блоці слів та блоці зорових образів, образність характеризується взаємовпливом зі словом через систему подвійного кодування. Створення образів (відтворююча уява) можливе лише тоді, коли в досвіді дитини є матеріал, з якого можна створювати нові образи, необхідні для розуміння прочитаного.

Саме образність виступає одним із головних критеріїв, за яким доцільно розглядати аналіз дітьми з порушеннями слуху текстів різних за значенням, обсягом та спрямованістю.

Старший викладач Тимофієнко Н.В. у доповіді «Комунікація студентів у навчальній діяльності»  зупинилася на проблемі формування техніки мовлення студентів у навчальному процесі. Мовленнєва культура є важливою складовою професійної майстерності педагога. Вчителям вона є особливо необхідною, оскільки їхнє мовлення виступає зразком для наслідування дітей. Особистість педагога розкривається в єдності слова та поведінки; у слові він виявляє себе, свою моральність, ставлення до виховання, свою емоційно-мовленнєву культуру. Педагог повинен досконало володіти технікою мовлення, вміти добирати лінгвістичні засоби та прийоми в залежності від умов та мети спілкування, тому що від цього залежать результати його роботи.

Аспірант Трикін О.І. у доповіді «Психологічний зміст процесу сурдоперекладу» зазначив, що із психологічної точки зору в сурдоперекладі очевидні, принаймні, дві складові: розуміння думок, виражених засобами словесної мови (мова оригіналу) і передача думок засобами міміко-жестового мовлення (мова перекладу). Зміст понять у різних мовах структрований по-різному, внаслідок чого значення слів-жестів, що є відповідниками в одному випадку, можуть не збігатися у решті. При здійсненні сурдоперекладу має відбуватися поняттєве переосмислення дійсності, що відображається у свідомості сурдоперекладача, тобто перекатегоризація згаданої сурдоперекладачем дійсності.

Аспірант Пєтухов О.О. у доповіді «Психолігвістичні аспекти розуміння текстів умов арифметичних задач дітьми молодшого шкільного віку з вадами слуху» зазначив, що на сучасному етапі розвитку сурдопедагогіки та сурдопсихологічної науки актуальною є проблема розуміння тексту умови арифметичних задач глухими та слабочуючим учнями. В ході сурдопедагогічних досліджень було встановлено, що розуміння текстів учнями з вадами слуху є недосконалим і значно відрізняється від розуміння текстів чуючими дітьми. Даний стан пов'язаний із своєрідністю мовленнєвого розвитку, яка є супутнім вторинним відхиленням при первинному враженні слухової функції. 

Результати досліджень демонструють доволі низький рівень мовленнєвої компетенції молодших школярів з вадами слуху щодо розуміння текстів арифметичної задачі. Було з'ясовано, що слабочуючі учні зазнають значних труднощів під час самостійного розв'язання арифметичних задач. Тобто, без опори на допомогу вчителя, який тлумачить зміст, вони не розуміють умову арифметичної задачі. На нашу думку, такий рівень розвитку мовлення молодших школярів з вадами слуху свідчить про необхідність створення додаткових умов з активізації розуміння текстів на актуальному рівні розвитку мовлення.

В цілому, слід наголосити на необхідності створення нових технологій, зорієнтованих на успішне розв'язання задач різних типів на актуальному рівні розвитку мови і мовлення глухих і слабочуючих дітей.

Аспірантка Тіунова А.О. у своїй доповіді на тему: «Психодіагностика та психокорекція порушень образу тіла у підлітків» зауважила, що проблема порушення сприймання власного тіла у підлітковому віці тісно пов’язана з великою увагою підлітків як до своїх зовнішніх даних, так і до думки про них оточуючих, що можна вважати однією з найважливіших властивостей підліткового віку. Саме, завдяки бурхливому росту та перебудові організму, в підлітковому віці різко підвищується інтерес до зовнішності. Багато авторів підкреслюють, що в підлітковому віці, коли зміни тіла багатоманітні та стають важливим елементом в соціальному функціонуванні, зовнішність підлітка та його фізичні риси суттєво впливають на уявлення про самого себе, і на його думки про те, як він виглядає в очах інших людей. Малюючи словесний портрет, підліток значно частіше, ніж діти та дорослі, акцентує увагу на власній зовнішності. Це пояснюється тим, що стадія дорослішання найяскравіше проявляється у підлітка саме в зміні зовнішнього вигляду. Діти по різному переживають відсутність краси, високого інтелекту або фізичної сили. Крім цього уявленням про себе має відповідати певний стиль поведінки. Через сприймання і розуміння фізичного образу іншої людини, котре починає займати в житті підлітка особливе місце, він приходить до розуміння самого себе. Тому, розвиток уявлення про власне тіло посідає центральне місце у світосприйнятті в підлітковому віці та є взаємопов’язаним із психофізіологічним розвитком підлітка. Підстави для цього твердження надають нам сучасні уявлення про можливість соціального конструювання тілесності, соціально-педагогічного впливу на психофізіологічний розвиток людини, на процес формування її організму.

Аспірантка Польова І.І. в доповіді «Проектування сенсорного розвитку дітей з вадами слуху» дала аналіз підходів педагогів в сенсорному вихованні глухих і слабочуючих дітей в умовах спільного з чуючими дітьми виховання. Зазначила провідні показники, що відрізняють чуючого дошкільника від глухої і слабочуючої дитини. Розглянула відмінності в тлумаченні соціалізації, інтеграції, інклюзії. Виділила завдання, етапи та зміст сенсорного виховання.

Аспірантка Кучер Л.В. в доповіді «Теоретичні основи формування синонімії у глухих учнів в процесі читання художніх творів» констатує, що читання літературних текстів дітьми з вадами слуху та розуміння ними  прочитаного відіграють особливу роль у розвитку загальної та мовленнєвої , емоційної. естетичної, читацької культури учнів, прилучення  до мистецтва слова та розвиток їхніх творчих здібностей. Сучасна система формування мовлення у глухих, система розвитку мовлення слабочуючих – умова розробки питань спеціальної методики викладання літератури і, зокрема, формування синонімії в процесі читання художніх творів .

Зав. кафедри сурдопедагогіки                                              проф. Фомічова Л.І.

   

Авторизація  

   

Хто на сайті?  

На сайті 115 гостей та один учасник

   

Всього відвідувань  

10897896
Today
Yesterday
This Week
Last Week
This Month
Last Month
All days
4048
7661
54009
9230434
157169
184048
10897896

Your IP: 127.0.0.1
Server Time: 2017-11-18 17:52:20
   

qrcode ikpp

   

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний інститут :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут магістратури, аспіратнути та докторантури :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка :: Інститут управління та економіки освіти
Факультети
Кримський гуманітарний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ